• О НАС
  • ПОЛИТИКА РЕСУРСА
  • РЕКЛАМА НА САЙТЕ
  • КОНТАКТЫ
  • РЕДАКЦИЯ
           РЕГИОНАЛЬНЫЙ НОВОСТНОЙ ПОРТАЛ ЛУЦКА
  • О НАС
  • ПОЛИТИКА РЕСУРСА
  • РЕКЛАМА НА САЙТЕ
  • КОНТАКТЫ
  • РЕДАКЦИЯ
           РЕГИОНАЛЬНЫЙ НОВОСТНОЙ ПОРТАЛ ЛУЦКА

Новости Луцка

  • Новости Луцка
  • Экономика
  • Общество
  • Происшествия
  • В мире
  • Новости в Украине
  • О нас
  • Сеть Комета
    • Украина
    • Черкассы
    • Чернигов
    • Черновцы
    • Донецк
    • Днепр
    • Ивано-Франковск
    • Киев
    • Харьков
    • Хмельницкий
    • Кропивницкий
    • Херсон
    • Луганск
    • Львов
    • Николаев
    • Одесса
    • Полтава
    • Ровно
    • Сумы
    • Тернополь
    • Ужгород
    • Виннница
    • Запорожье
    • Житомир
  • Куда пойти?

Новости Луцка

  • Новости Луцка
  • Экономика
  • Общество
  • Происшествия
  • В мире
  • Новости в Украине
  • О нас
  • Сеть Комета
    • Украина
    • Черкассы
    • Чернигов
    • Черновцы
    • Донецк
    • Днепр
    • Ивано-Франковск
    • Киев
    • Харьков
    • Хмельницкий
    • Кропивницкий
    • Херсон
    • Луганск
    • Львов
    • Николаев
    • Одесса
    • Полтава
    • Ровно
    • Сумы
    • Тернополь
    • Ужгород
    • Виннница
    • Запорожье
    • Житомир
  • Куда пойти?
  • Home
  • Новости
  • Новости Луцка
  • Григорій Павлович – про війну в Афганістані, волонтерство та пошуки Ігоря Білокурова
 

Григорій Павлович – про війну в Афганістані, волонтерство та пошуки Ігоря Білокурова

by cometa / 7. 3. 2019 21:33 / Published in Новости Луцка

Цьогоріч минає 30 років із дня виведення радянських військ з Афганістану. Збройний конфлікт, що тривав майже десятиліття, забрав життя понад 14 тисяч радянських військовослужбовців. За наказом військового керівництва СРСР виконувати інтернаціональний обов’язок у далекій чужій країні доводилося переважно простим сільським хлопчакам.

18-річних юнаків забирали з мирного життя в пекло війни, у якому багато з них загинули. Однак були і щасливчики, яким поталанило вижити. Один із них – волинянин Григорій Павлович, голова Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану, пише газета Волинські Новини від 14 лютого.

«ЗА ТЕ, ЩО ВИЖИВ, ДЯКУЮ МАМІ Й БОГОВІ»

«Мені одному з рідного села Лемешів на Горохівщині випало воювати в Афганістані, – каже ветеран-афганець. – Напевне, мама щиро молилася за мене, бо я повернувся живим, хоча й інвалідом другої групи. За півроку до демобілізації отримав важку контузію після гранатометного обстрілу у Файзабаді».

Григорія призвали на службу в квітні 1984 року. У військкоматі натякнули, мовляв, повезуть хлопців далеко. Але 18-річний новобранець не зізнавався батькам, куди потрапив. Писав, що служить на кордоні з Монголією. І лише через неповний рік, коли мамі надіслали подяку за гарне виховання сина, таємне стало явним.

«Листівку мама отримала напередодні 8 березня. Каже, коли взяла в руки конверт і прочитала зворотну адресу, в голові крутилися різні думки. Але відкрила – не похоронка. Почала просити Бога, щоб мене врятував. Не раз мама казала, що в селі гуляють весілля, а вона зачиниться в хаті й плаче. Їй було не до того, – розповідає Григорій Павлович. – Лише коли я переступив рідний поріг, мамине серце відтануло. Мене виряджали чорнявим, а зустріли посивілим».

Тоді син привіз мамі в подарунок яскраву хустку і обмовився, що ніколи не поїде в ту далеку країну. Однак обіцянку довелося порушити заради іншої мами. Антоніна Білокурова з Любешівського району 30 років чекала з Афганістану свого сина Ігоря, який зник безвісти. Щоб з’ясувати, чи справді волинянин потрапив у полон і вижив, Григорій Павлович минулого літа літав у Афганістан. Перед важливою поїздкою відростив бороду. Саме цей факт насторожив 85-річну матір Григорія. «Я побився об заклад, от і мушу не голитися», – заспокоював найріднішу людину. Про візит зізнався лише після повернення. Цього разу подарував мамі східні солодощі. Однак вони їй були чомусь гіркими…

«Я поважаю старших, особливо матерів, які втратили дітей у збройних протистояннях. Саме тому вважав справою честі довести цю справу до кінця. Адже мама, хоч і поставила пам’ятник 25-річному Ігорю, вірила, що він живий», – каже Григорій Павлович.

СЛІДИ ВОЛИНСЬКОГО БРАНЦЯ ЗАГУБИЛИСЯ

В Афганістан ветеран літав у липні. У цьому допоміг генерал Дашти Ісмаель, військовий радник комітету оборони сенату Ісламської республіки Афганістан. Поїздку профінансував голова Волинської облради Ігор Палиця.

Григорій Павлович пригадує: щойно приземлився в Кабулі, пригадав 4 серпня 1984 року, коли юнаком ступив на чужу землю.

«У Кабулі було 40 градусів тепла, а в місті Мазарі-Шариф – плюс 52 в тіні. Перед очима пробігли кадри з фільму «9 рота». Спека така, ніби туман стоїть. Переговори довелося вести з людиною, яка фактично керує бандою. Він аж рота роззявив, коли перекладач повідомив, що я воював тут два роки. Хоча опанував себе і потім сказав, що поважає радянських шураві. Бо вони були порядними воїнами, шкодували жінок, старих і дітей. Будували школи, давали населенню гас», – каже Григорій Павлович.

Волинянин констатує, що в Афганістані фактично нічого не змінилося. Хіба на вулицях можна побачити більше дорогих машин. У кишлаках люди бідують: допікає спека, треба важко працювати, бракує води. Але найстрашніше, що триває війна. Через день відбуваються теракти, підривають АЗС, убивають цілі родини. Консульства України в Кабулі нема, а російське – є. І його ніхто не чіпає.

«Ми сподівалися, що привеземо матері сина. Однак він виявися не тим, за кого себе видавав. Хоча мені здається, що слід Білокурова там є. Навіть у Києві дехто каже: Луцька область. А в кишлаку за тисячі кілометрів ми почули слово «Волинь». У цій ситуації більше запитань, ніж відповідей. Якби ДНК-експертиза підтвердила, що це Білокуров, Ігор Палиця був готовий викупити бранця й залагодити ситуацію з документами».

ЖОДНІ ВИПЛАТИ НЕ ЗАМІНЯТЬ МАТЕРЯМ СИНІВ

«Невже батьки не могли тебе відкупити від служби в Афганістані?» – це питання Григорій Павлович чув не раз. Каже, могли, але він був упертий і вирішив служити.

«У 80-ті роки минулого століття на карті світу була велика сильна держава – СРСР. Громадяни поважали її закони й устрій. Якщо в сім’ї ріс юнак, його обов’язком було служити в армії. Не піти до війська вважалося ганьбою, – пригадує ветеран. – Інша річ, що найбільше призовників в Афганістан потрапляло з України. Хоча в СРСР було 15 республік, за 10 років призвали 160 тисяч наших земляків, – констатує Григорій Павлович. – Це були переважно діти робітників і селян. Жодного сина чиновника ми там не бачили».

Тому він досі болісно реагує на слова посадовців: «Я вас туди не посилав!». Ніби тоді вчорашні школярі, більшість із яких не були далі обласного центру, шикувалися в чергу, аби потрапити у чужу державу на війну.

«Там звикали до трупів, інвалідів без рук і без ніг. У мирному житті таке бачили хіба в кіно. Хлопці реагували по-різному, хтось витримував, дехто – ні. Це була жорстока школа, яка загартовувала, ламала психіку», – каже ветеран.

Повернувшись додому, не всі афганці могли реалізувати себе в мирному житті. Вони важко призвичаювалися. Хтось спився, хтось пішов у рекет. Хто відчував підтримку, продовжував навчання. Тоді не було реабілітаційних центрів, каже Григорій Павлович. Вилити душу можна було хіба вдома на кухні з друзями. Хлопці розуміли, що по-справжньому їх чекали і сприймали тільки вдома. Тому через 30 років ветеранам особливо болісно усвідомлювати, що сьогодні повторюється ситуація на хлопцях з АТО. Добровольці гинуть на сході. А мамі жодні виплати не замінять сина.

«Має бути увага держави. Батьки віддали дітей для захисту кордонів України. А тих, хто повернувся, хочуть затягнути як не у політичні інтриги, то в силові варіанти. Нерідко можна почути, що атовці побили атовця. Це – біда. Фінансовий бік переважає моральний», – констатує співрозмовник.

АФГАНЦІ – НАЙНАДІЙНІШІ ВОЛОНТЕРИ

Той, хто пережив війну і втрату побратимів, не може залишатися байдужим до подій, що нині відбуваються на сході. Саме афганці у числі перших піднялися на захист держави в 2014 році. Хтось пішов воювати, а кому не дозволяє здоров’я, став волонтером.

«Я збився з рахунку, скільки разів наші хлопці возили на передову гуманітарну допомогу, – каже Григорій Павлович. – Адже 51-шу ОМБр відправили в АТО без бронежилетів, на старій розкомплектованій техніці. Це – результат розбазарювання армії з 1991 року. Чому так сталося? Бо СБУ й Міноборони у нас керували росіяни. У мене створилося враження, що якби Україною ще п’ять років покерував Янукович, від армії не залишилося б нічого. Він продав би державу з потрухами і зробив би її колонією Росії.

Відразу після втрат під Волновахою афганці передали воякам 51-ї ОМБр 70 бронежилетів, привезених з Афганістану. Постійно возять теплий одяг, продукти, військову амуніцію. Бійці переконалися, що афганці – найнадійніші волонтери.

Прикро, що від держави воїни-інтернаціоналісти не отримують належної підтримки. Торік афганці зважилися на крайнощі – поїхали відстоювати свої інтереси під Верховну Раду. Однак замість розмови з представниками уряду вийшла сутичка. Поліція спровокувала бійку і проти протестувальників застосували газ. Ветерани сподівалися, що до них вийде хоч один депутат, який був комбатом чи воював в АТО. Не побоялася розмови віч-на-віч лише Ірина Геращенко. Однак її обіцянки виявилися порожніми словами. Ситуація не змінилася.

«Влада боїться людей, які можуть висловити свою думку. Від громадян прикривається поліцією. Ми казали хлопцям у формі: на кого ви піднімаєте руку? На своїх батьків? Серед вас 90% – учасники бойових дій. Завтра ситуація повернеться і ви будете стояти по цей бік барикад, – пригадує Григорій Павлович. – Шкода, що владці не розуміють простої істини: якщо держава не годує свою армію, доведеться годувати чужу».

Ветеран-афганець каже: весь світ розуміє, що Путін хоче повернути Україну під свій вплив. І заради досягнення цієї мети готовий на все. Тоді захищати Україну доведеться нам, бо ніхто не заступиться.

«МОЄ ПРОДОВЖЕННЯ – У ДІТЯХ І ВНУКАХ»

Обласна організація Української Спілки ветеранів Афганістану планує на високому рівні відзначити 30-ту річницю виведення військ з Афганістану. Адже на Волині – одна з найсильніших організацій в Україні. Хоча з кожним роком усе більше афганців відходить у засвіти. Торік померли 54 ветерани. Наймолодшому учаснику бойових дій виповнилося 50. У всіх афганців назавжди підірване і фізичне, і моральне здоров’я. Ця війна забрала 70 волинян, троє зникли безвісти.

«Із бойовими побратимами з Росії принципово не спілкуюся з 2013 року, – каже Григорій Павлович. – Як можна контактувати з людьми, які нас убивають? Хоча і кричать, що вони наші брати. Як тоді вони можуть брати в полон українців і знущатися з них?»

Від негативних думок Григорій Павлович відволікається на риболовлі й полюванні. А ще дуже любить збирати гриби. На тихе полювання часто вирушають усією дружною родиною. Найближчі люди завжди розуміють і підтримують. Тішиться, що підростає внук. Адже не всім побратимам Бог дав таке щастя.

Оксана КУЦИК

































































cometa

Похожее

  • Tweet

What you can read next

«путін запевняє, що його нова ядерна зброя незупинна» — британські ЗМІ
На Буковині голова сільради умисно не вмикає сирени під час повітряної тривоги
В одному з районів Волині з’являться нові будівлі туристичної інфраструктури

Добавить комментарий Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Recent Posts

  • В России будут следить за гражданами через гаджеты и передавать данные другу Путина

  • Японские компании активно трудоустраивают айтишников из Украины, – СМИ

  • Контроль за нерезидентами в умовах дії воєнного стану — коментарі ДПС

  • КАС ВС: огляд актуальної судової практики за I півріччя 2022 року

  • Велика Британія приєдналася до справи України проти росії в Міжнародному суді ООН

  • Продажі нових авто обвалилися на 64% у першому півріччі 2022 року. Що далі?

  • Porsche Taycan Turbo S став найшвидшим серійним електромобілем

  • Dark Horse анонсировала выход артбука по пиратскому онлайн-экшену Skull of Bones

  • Самый популярный криптовалютный сервис Tornado Cash попал под санкции США из-за отмывания денег – заблокировано более $400 000 000

  • Какие недорогие кроссоверы за $6000-8000 можно купить сейчас?

Свежие комментарии

    Tags

    АТО Администрация Президента Ахметов Борис Филатов ВЫБОРЫ ВЫБОРЫ ПРЕЗИДЕНТА ВЫБОРЫ ПРЕЗИДЕНТА УКРАИНЫ 2019 Василий Голобородько Виктор Пинчук Владимир Зеленский Выборы 2019 Днепр Днепровский горсовет Донбасс ЗЕЛЕНСКИЙ Игорь Коломойский Ляшко МВФ НОВОСТИ Новости Украины Петр Порошенко Порошенко Президент Приватбанк Ринат Ахметов Россия СЛУГА НАРОДА Слуга народа 3 Тимошенко Украина Уляна Супрун Харьков Юлия Тимошенко аукцион верховная рада второй тур зекоманда коломойский подкуп избирателей президент Украины президентские выборы сериал сетка тендер экономика

    Новости Луцка

    ул. Винниченко, 26
    Луцк 43000
    Украина

    [email protected]

    • Новости Биткоин и криптовалют
    • Технологии
    • Авто — Мото
    • Право
    • Строительство
    • Женский журнал

    Региональный новостной портал «Комета-Луцк» - активно развивающийся информационный сайт, где публикуются свежие известия о событиях в Луцке и Украине: острые репортажи, резонансные журналистские расследования, полезные и интересные новости за последний час, обзоры происшествий и многое другое. Команда «Кометы-Луцк» всегда находится в центре событий и спешит рассказать вам об этом!

    TOP