26 квітня 2022 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану) № 7316. Він має унормувати судочинство в умовах воєнного стану, а також на випадок оголошення надзвичайного стану.
Які саме зміни пропонується внести до кодексів, проаналізувала Надія Грищенко, юристка Ario Law Firm.
Щодо дистанційної роботи секретаря судового засідання
Під час дії воєнного чи надзвичайного стану передбачається можливість дистанційної роботи секретаря та надання його повноважень іншим працівникам апарату суду.
Щоб претендувати на тимчасове виконання таких повноважень, працівник апарату суду повинен мати:
вищу освіту за спеціальністю «правознавство» або «правоохоронна діяльність»; освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче від молодшого спеціаліста.
У разі відсутності секретаря судового засідання за розпорядженням керівника апарату (секретаріату) суду чи особи, яка виконує його обов’язки, такий працівник може здійснювати повноваження секретаря.
Під час здійснення таких повноважень відповідному працівнику може бути заявлено відвід із підстав, визначених процесуальними кодексами України для відводу секретаря.
Статті процесуальних кодексів «Фіксування судового засідання технічними засобами» пропонується доповнити так:
«В умовах воєнного чи надзвичайного стану в разі неможливості здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання. Секретар судового засідання може вести протокол засідання у режимі відеоконференції (дистанційно)».
Відповідно, за воєнного чи надзвичайного стану та неможливості здійснення повного фіксування судового засідання техзасобами дистанційною роботою секретаря можна буде назвати його можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції та ведення протоколів таких засідань.
Особливості судових викликів та повідомлень на період дії воєнного чи надзвичайного стану
Якщо неможливо забезпечити повідомлення учасників у наявному процесуальному порядку, суд може повідомляти як завгодно. Законопроєктом пропонується встановити, що суд викликає або повідомляє учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання у справі будь-якими можливими засобами. Це можуть бути:
телефонограма, СМС-повідомлення, лист електронною поштою, повідомлення у месенджерах тощо.
Це стосується й оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (із посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке має бути розміщено:
не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання в разі повідомлення про перше судове засідання у справі; не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання в разі повідомлення про інші судові засідання (не перше) у справі або у разі вчинення відповідної процесуальної дії.
Тобто у сукупності суд має здійснити 3 повідомлення учасника справи про судове засідання шляхом:
засобів комунікації; опублікування відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень; оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України з посиланням на відповідну ухвалу суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Отримавши повідомлення, учасник справи має негайно підтвердити суду отримання/ознайомлення із відповідним викликом. Він також може використовувати для цього засоби електронної пошти, телефонограми, СМС-повідомлення, повідомлення у месенджерах тощо.
Передбачено, що текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем до справи та вважається належним повідомленням учасника судового процесу.
Саме з моменту підтвердження буде вважатися, що учасник справи є належно повідомленим про судове засідання.
Строки розгляду справи
Передбачається, що підготовче провадження та/або судовий розгляд має бути проведено протягом розумного строку з урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи
Водночас законопроєктом пропонується розширити сферу застосування письмового провадження у судах всіх юрисдикцій:
«Під час дії воєнного чи надзвичайного стану справи, розгляд яких здійснюється в порядку загального провадження, суд з власної ініціативи може прийняти рішення про розгляд такої справи без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, за винятком подання стороною, яка не є суб’єктом владних повноважень, клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції або клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження в приміщенні суду.
Розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами можливий у разі направлення судом сторонам повідомлення про такий розгляд справи у спосіб та у порядку, визначеному цим Кодексом, а також у разі надходження до суду підтвердження про отримання сторонами цього повідомлення».
Тобто якщо сторона не бажає, щоб розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, для забезпечення своєї участі у судовому засіданні потрібно скерувати до суду клопотання:
про розгляд справи у режимі відеоконференції, або про розгляд справи в порядку загального провадження в приміщенні суду.
Якщо ж справа має розглядатися за правилами письмового провадження, то суд має повідомити про це учасників справи у спосіб, визначений процесуальним кодексом, та отримати підтвердження про отримання сторонами такого повідомлення.
Особливості перегляду судових рішень в умовах воєнного чи надзвичайного стану
По-перше, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
По-друге, суд касаційної інстанції розглядає усі справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Пропонується поширити особливості розгляду судових справ, які застосовувалися у зв’язку із запровадженням карантину через COVID-19, також і на період дії воєнного чи надзвичайного стану.
Тобто в умовах воєнного чи надзвичайного стану учасники справи, їх представники можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних техзасобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису.
Не менш важливою є пропозиція передбачити в процесуальних кодексах України (КАС, ГПК та ЦПК), що в умовах воєнного або надзвичайного стану, карантину суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами процесуальних кодексів, якщо визнає причини їх пропуску поважними і зумовленими обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином, дією воєнного або надзвичайного стану. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Так само суд зможе подовжувати процесуальні строки на зазначених вище підставах.
Особливості вручення судового рішення на період дії воєнного чи надзвичайного стану
Порядок вручення судового рішення, закріплений у процесуальних кодексах України, зберігається.
Однак якщо за закріпленим порядком вручення судового рішення учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, є неможливим, то вони повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади з посиланням на вебадресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Законопроєкт передбачає, що за заявою учасника справи копія судового рішення, засвідчена судом, надсилається чи видається в найкоротший термін, але не пізніше ніж за 30 днів після закінчення воєнного чи надзвичайного стану.
Поточна редакція законопроєкту № 7316 не є остаточною. Тому є вірогідність її редагування та доповнення.
Сподіваюся, що його опрацювання та прийняття встановить дієві на практиці механізми здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного часу, що буде сприяти реалізації та захисту прав громадян.
Також читайте, скільки судових рішень ухвалено в умовах воєнного стану.
