Вкладаючи кошти в освіту, потрібно ставити завдання про підвищення якості навчання, аби випускник сільської школи мав аналогічні можливості вступу до вишу з випускником міської школи.
Про це йшлося під час круглого столу з теми «Місцева стратегія розвитку освіти, як спільне творення громадою нової української школи» 15 лютого у Луцьку.
Підбивали підсумки реалізації проекту «Децентралізація: реформування освіти на місцевому рівні», що реалізовується завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні.
Як розповіла голова Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Ірина Гайдучик, метою проекту є підвищення якості освіти та ефективності бюджетних витрат у п’яти пілотних асиметричних громадах на території п’яти областей, серед яких була Волинь. У кожній з громад є результати, зокрема йдеться про Поромівську ОТГ. Першим з етапів діяльності був збір та аналіз інформації про стан шкільної мережі, робили стратегічні зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування, вчителями та батьками. Обговорювали, яким чином можна перевести систему в таку, яка задовольнятиме всі сторони у громаді.
Радник з муніципальних послуг Центру розвитку місцевого самоврядування на Волині Петро Лавринюк зауважив, що для громад питання освіти є пріоритетним. Є громади, які успішно можуть впоратися з цією відповідальністю та мають зараз хорошу освітню мережу, а є громади, де коштів не вистачає на заробітну плату персоналу, тому що там не здійснили оптимізації. Перш за все в громадах говорили про школи як будівлі, а про якість освіти ніхто не думав.
«Ми говорили, що школи – це не будівлі та персонал, а учні, які на виході повинні мати відкриті двері в кожен виш, щоб не було різниці між міською і сільською дитиною. Є кращі будівлі, обладнання, але за цим має йти якість, важливо, щоб за фасадом було підвищення якості», — наголошує Петро Лавринюк.
Нові парти, мовляв, не гарантують, що Нова українська школа запрацює так, як заплановано. Потрібно показати, що можна спрогнозувати кількість учнів за кожним закладом на п’ять років. Тому важливо, як працюють гуманітарні відділи та відділи освіти в ОТГ, а також голова і депутати. Є громади, де доводиться з власних коштів дофінансовувати зарплату вчителів. Попри те, що оптимізація лунає у негативному контексті, рішення про неї доведеться ухвалювати.
Експерт секторальної освітньої реформи Асоціації ОТГ Сергій Пазюк повідомив, що протягом трьох років працював директором школи, де було 450 учнів та 150 вчителів, а три мільйони бракувало з освітньої субвенції. Тому протягом перших двох років мусили придумати щось, щоб знизити витрати: за рахунок інфраструктурної субвенції здійснили утеплення та переобладнання котелень, розуміли, що потрібно думати про якість освіти, аналізувати мережу, думати про впровадження концепції Нової української школи. Аналізували фінанси, демографію, кількість учнів на одного вчителя, наповнюваність класів, прогноз на п’ять років тощо.
Він наголосив, що якість навчання пов’язана з наповнюваністю класів. Так, у Львівській області розробили мапу результатів ЗНО, де є середній бал певної території, ОТГ і кількість дітей, які не пройшли бал ЗНО. Виявили, що там, де у класі навчається по п’ять дітей, результати ЗНО – до 140 балів, там, де від 5 до 10 – 142 і таким чином крива росте далі. Тому варто розуміти, що, вкладаючи кошти в освіту, потрібно дбати про її якість. Зокрема, на Львівщині організовували професійне навчання педагогів опорних шкіл, у Голобській ОТГ навчали використанню мобільних додатків в освітньому процесі тощо.
